ДОСЛІДЖЕННЯ КАТАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ СЕЛЕКТИВНОГО ОКИСНЕННЯ 4-ГІДРОКСИТОЛУЕНУ ОЗОНОМ У РІДКІЙ ФАЗІ

Автор(и)

  • А. Г. ГАЛСТЯН Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0000-0001-8475-8166
  • М. О. КРАВЧУК Київський національний університет технологій та дизайну, Україна
  • Д. В. ПАХОМОВА Київський національний університет технологій та дизайну, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.1.6

Ключові слова:

каталізатор, озон, окиснення, 4-гідрокситолуен, манган(ІІ) ацетат, сульфатна кислота, 4-гідроксибензиловий спирт, 4-гідроксибензальдегід

Анотація

Мета. Дослідити особливості каталітичної дії перехідних металів в сполученні з мінеральними кислотами для створення селективних синтезів оксигенвмісних похідних метилбензолів прямим окисненням озоном у рідкій фазі.

Методика. Для встановлення кінетичних закономірностей реакцій озону з 4-гідрокситолуеном та його ацильованим похідним використовували скляну колонку з пористою перетенкою для диспергування газу. Кінетичні параметри реакції вивчали в реакторі типу «каталітична качка», струшування якого зі швидкістю 8 коливань за секунду забезпечувало кінетичну область протікання процесу. Визначення концентрації озону в газовій фазі та констант швидкостей його реакцій з аренами здійснювали за допомогою спектрофотометричного методу аналізу на спектрофотометрі СФ-46. Кількісний вміст реакційної маси фіксували методом газової хроматографії на хроматографі «ЛХМ-8МД». Концентрацію аліфатичних пероксидів визначали методом йодометричного титрування.

Результати. Вивчено каталітичну реакцію окиснення 4-гідрокситолуену озоном у рідкій фазі. Встановлено, що у відсутності каталізатора перебігає, в основному, озоноліз ароматичного кільця з утворенням аліфатичних продуктів, а сумарний вихід продуктів окиснення за метильною групою субстрату не перевищує 20,5%. Тільки після додавання в систему каталізаторів на основі солей перехідних металів дозволяє підвищити селективність і вихід продуктів окиснення за метильною групою до 77,2%. В умовах досліду основними продуктами є 4-ацетоксибензилацетат (63,2%) та                  4-ацетоксибензилідендіацетат (14,0%).

Показано, що у досліджуваній системі ArCH3-H2SO4-Ас2О-O3 найбільшу каталітичну активність проявляє манган(ІІ) ацетат, а солі кобальту в цих умовах каталітичної активності практично не мають.

Додавання до окисної системи калій броміду підвищує не тільки селективність окиснення за метильною групою (94,5%), а і глибину окиснення. Основним продуктом реакції стає 4-ацетоксибензи­лідендіацетат (78,0%), який при необхідності може легко гідролізуватись до 4-гідроксибензальдегіду.

Наукова новизна. Показана можливість прямого селективного окиснення 4-гідрокситолуену озоном. Підібрані каталітичні системи, які дозволяють зупиняти реакцію на стадії утворення відповідного ароматичного спирту або альдегіду. Встановлено, що відсутність каталітичної активності кобальт(ІІ) ацетату в умовах досліду пов’язано з високою швидкістю реакції відновлення Со(ІІІ) у Со(ІІ) у системі Ас2О–H2SO4O3.

Практична значимість. Отримані експериментальні дані є основою для створення екологічно чистих технологій синтезу ароматичних спиртів і альдегідів, які широко використову­ються у якості активних фармацевтичних інгредієнтів для виготовлення лікарських засобів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

А. Г. ГАЛСТЯН, Київський національний університет технологій та дизайну, Україна

Doctor of Chemical Sciences, Professor, Department of Industrial Pharmacy, Scopus Author ID: 7003679858

М. О. КРАВЧУК, Київський національний університет технологій та дизайну, Україна

Student, Department of Industrial Pharmacy

Д. В. ПАХОМОВА, Київський національний університет технологій та дизайну, Україна

Student, Department of Industrial Pharmacy

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-21

Як цитувати

ГАЛСТЯН, А. Г., КРАВЧУК, М. О., & ПАХОМОВА, Д. В. (2023). ДОСЛІДЖЕННЯ КАТАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ СЕЛЕКТИВНОГО ОКИСНЕННЯ 4-ГІДРОКСИТОЛУЕНУ ОЗОНОМ У РІДКІЙ ФАЗІ. Технології та інжиніринг, (1), 61–72. https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.1.6

Номер

Розділ

ХІМІЧНІ ТА БІОФАРМАЦЕВТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають