ТЕОРЕТИКО-КАТЕГОРІАЛЬНІ ОСНОВИ ТІНЬОВОГО БАНКІНКУ В ЄВРОПІ ТА УКРАЇНІ

Анотація

Традиційно контроль над класичною фінансовою системою більш суворий, внаслідок чого тіньові фінансові установи мають більші переваги, бо не підлягають регулюванню та надають більш ризиковані та прибуткові послуги. Тіньовий банкінг напряму не порушує встановлених правил з фінансового моніторингу, але несе загрозу формування надмірного боргового завантаження, відмивання коштів, неетичного споживчого кредитування з необмеженим розміром відсоткової ставки. Метою даного дослідження є визначення поняття тіньового банкінгу та його складових, дослідження розвитку та визначення тіньової банківської діяльності в європейських країнах та Україні, а також висвітлення методів можливого регулювання тіньової банківської діяльності. Використано методи системного аналізу для визначення поняття та структури тіньової банківської системи. Методи спостереження та опису застосовано для збору даних щодо тіньового банкінгу країн Європи та України та їх порівняння, метод синтезу – задля виділення особливостей тіньової банківської системи Європейських країн та України в кризові роки. За результатами дослідження було визначено поняття тіньового банкінгу як системи тіньових фінансових організацій, які здійснюють фінансове посередництво поза класичною банківською системою країни. Головною причиною існування тіньових фінансових установ в Європі є забезпечення доходів підприємств для виживання у кризових станах. Також було визначено фактори, що формують тіньовий банкінг в Україні: слабкий моніторинг, відмивання грошей, низький рівень життя та фінансової грамотності населення. Зроблено висновок, що поточний підхід регуляторних органів до тіньової банківської діяльності передбачає фрагментарний моніторинг і регулювання, що призводить до відсутності прозорості. Основними ознаками тіньового банкінгу в європейських країнах є: циклічність, взаємозв’язок із класичним банкінгом, диверсифікація рівня тінізації залежно від держави ЄС. Українська тіньова фінансова система характеризується непрозорістю та відмиванням грошей, недовірою населення до класичних фінансових інститутів, готівкової культури та арбітражу.