ФОРСАЙТ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОЇ МОБІЛЬНОСТІ МОЛОДІ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ХАКАТОН-ЕКОСИСТЕМИ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню актуальних проблем, пов’язаних із соціально-трудовою мобільністю молоді. Зокрема, зазначається, що соціально-трудову мобільність зумовлюють такі чинники, як громадський устрій; етнокультурні стереотипи сучасного етапу соціальних процесів; система соціальних і моральних цінностей; зміни у видах та формах трудової діяльності, перелік професій та їх престижність у громадській думці; демографічні процеси; регіональні особливості території; соціальна структура суспільства; структура розселення тощо. Виявлено, що на рівні мікросередовища на соціально-трудову мобільність молоді впливають, насамперед, такі фактори, як сім'я, система освіти, найближче оточення, засоби масової інформації, територіальні особливості професійної і соціальної структури та інші. Результати дослідження свідчать, що кореляція об'єктивних умов та мікросередовища в процесі професійного самовизначення особистості можна розуміти як співвідношення двох зовнішніх джерел формування професійної спрямованості особистості. Для вирішення поставлених завдань застосовано форсайт-технології щодо стимулювання соціально-трудової мобільності молоді. Збирання даних про випускників проводилось у Київському національному університеті технологій та дизайну впродовж 2019–2020 років. На основі використання Хакатон-екосистеми запропоновано форсайт соціально-трудової мобільності молоді. Доведено, що такий механізм дозволяє організувати соціально-економічні взаємозв'язки установ, підприємств та організацій з питань соціально-трудової мобільності молоді, забезпечує системний підхід до вирішення досліджуваної проблеми, заздалегідь проєктуючи основні напрями реалізації ефективної взаємодії, закладаючи соціально-економічні, правові, психологічні, дидактичні умови координації їх діяльності. Визначено такі механізми регулювання соціально-трудових установок молоді на основі Хакатон-екосистеми університету, що охоплюють: інституційний (розроблення та впровадження нормативно-правової бази, державної кадрової політики), організаційний (аналіз умов усередині освітнього середовища: соціальні, побутові, психологічні), економічний (що включає оптимальність, ефективність, структуризацію) та особистісно-мотиваційний (вивчає потреби, ціннісні орієнтації, інтереси та мотиви) механізми.