МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ УНІВЕРСИТЕТУ В СИСТЕМІ ЕНЕРГОХАБА ЗНАНЬ

Анотація

У цьому дослідженні здійснюється спроба вирішити проблеми підвищення енергоефективності з використанням методів математичного моделювання. Наголошується, що енергоресурсозбереження є одним із важливих завдань XXI століття, оскільки споживання теплової та електричної енергії є необхідною умовою життєдіяльності людини та створення сприятливих умов її побуту. Зазначено, що підвищення конкурентоспроможності, фінансової стійкості, енергетичної та екологічної безпеки української економіки, а також зростання рівня та якості життя населення є неможливим без реалізації потенціалу енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності на основі модернізації, технологічного розвитку та переходу до раціонального та екологічно відповідального використання енергетичних ресурсів. Доведено, що від результатів вирішення цієї проблеми залежить і місце України серед економічно розвинених країн. Для здійснення математичного моделювання підвищення енергоефективності університету в системі енергохаба знань використано такі методи: нейромережеві технології, середню абсолютну та відносну помилку, середнє абсолютне відхилення; статистичне порівняння якості прогнозів на основі середньої абсолютної помилки, прогноз при аналізі часових рядів. Розроблено модель підвищення енергоефективності університету в системі енергохаба знань на основі застосування нейромережевих моделей, навчених на основі використання експериментальних даних Київського національного університету технологій та дизайну за опалювальний період 2020–2021 років. Зокрема, з метою оптимізації режимів експлуатації установок автоматичного керування енергопостачанням корпусу №4 університету застосовано математичні моделі, що мають складну структуру алгоритму (ресурсоємність таких завдань збільшено. Визначено, що прийняття рішення щодо доцільності використання енергохаба для будівель університету та підбір обладнання мають здійснюватися залежно від складу та потужності енергоспоживачів, їх категорійності, вимог до якості та надійності електропостачання, їх відповідності умовам експлуатації та нормам безпеки, а також з урахуванням результатів кліматичного, вітромоніторингу та моніторингу сонячної активності. У висновках резюмується, що для забезпечення якості отриманої енергії та стійкості системи вбачається за доцільне вирішення комплексу завдань, пов'язаних із нерівномірністю вироблення та надходження відновлюваної енергії від енергоустановок, забезпеченням надійності та якості енергопостачання, в тому числі через використання накопичувачів електричної енергії (акумуляторних батарей тощо).