ВИКОРИСТАННЯ ХАКАТОН-ЕКОСИСТЕМИ ДЛЯ ФОРСАЙТУ ЗАЙНЯТОСТІ МОЛОДІ: МАСШТАБИ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ

Анотація

Ця стаття є спробою дослідити можливості застосування інструментів Хакатон-екосистеми для якісного прогнозування широкого спектру проблем зайнятості молоді. Зазначається, що попри суттєвий досвід психологічної підготовки фахівців у закладах вищої освіти, який базується на обліку трансформацій самосвідомості, зокрема, на становленні професійних уявлень, пов'язаних з видозмінами професійних знань про саму професійну діяльність, її об'єкт, професійне співтовариство тощо, у сучасній реальності системи вищої освіти цілеспрямованого управління розвитком професійних уявлень, детального оцінювання векторів їх змін у процесі професійного становлення самосвідомості суб'єкта діяльності практично не здійснюється. У кращому разі – використовується конкретний досвід окремих фахівців, часто без його інтерпретації педагогами та психологами, поза системним аналізом проблем. Все це надає вивченню особливостей формування професійної самосвідомості майбутнього спеціаліста особливої актуальності, стимулює використання Хакатон-екосистеми для здійснення форсайту вторинної зайнятості та самозайнятості молоді в масштабах як окремого вишу, так і регіону. У процесі дослідження та вирішенні поставлених завдань застосовувалися такі загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: метод системного аналізу, метод аналітичного групування, порівняльного аналізу, побудови динамічних та графічних рядів. Для узагальнення результатів дослідження та підготовки пропозицій щодо використання Хакатон-екосистеми для форсайту вторинної зайнятості та самозайнятості молоді застосовано методи абстрактно-логічного аналізу та контент-аналізу. Як базу дослідження було обрано Київський національний університет технологій та дизайну. Методом соціологічного дослідження вторинної зайнятості студентської молоді обрано анкетне опитування. Як інструментарій дослідження було розроблено дві анкети: для студентів та для випускників. Запропоновано використання Хакатон-екосистеми для форсайту вторинної зайнятості та самозайнятості студентів як моделі стимулювання професійної соціалізації української молоді. За результатами дослідження, визначено, що умовно можна виділити три траєкторії розвитку вторинної зайнятості студентів: спонтанно сформована (випадково запропонували хорошу роботу з високим рівнем оплати), запланована (цілеспрямований пошук вторинної зайнятості переважно за спеціальностями, що отримуються у ЗВО, з метою розвитку професійних компетентностей та набуття досвіду) і вимушена (зайнятість для поліпшення або підтримання фінансово-економічного благополуччя, як правило, не за профілем отримуваної освіти). Підкреслюється, що вторинна зайнятість для українських студентів – це не лише здобуття досвіду роботи та можливість додаткового заробітку, а ще й етап професіоналізації студентства. Резюмується, що умови та характер вторинної зайнятості відбиваються на результативності професіоналізації, де здобуття досвіду роботи, встановлення професійних контактів та перспектива працевлаштування після закінчення університету розглядаються як перевага від залучення студентської молоді до вторинної зайнятості.