МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВІЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО СПІВПРАЦІ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СПІВРОБІТНИЦТВОМ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Вступ. Управління кооперацією закладів вищої освіти стає найважливішим компонентом інноваційного процесу. Для регіональних політиків він є життєво важливим компонентом регіональної інноваційної політики, оскільки успішне використання результатів НДДКР локальних ЗВО має важливе значення для конкурентоспроможності не тільки регіону, а й країни в цілому.

Очевидним є помітний зсув у бік регіоналізації в інноваційній політиці та технологіях вищої школи. Одним із його наслідків є очікування від університетів створення мереж та встановлення регіональних зв'язків. Також важливе значення має створення широких спільних кластерних мереж, хоча більшість кластерів зосереджено на слабко виражених мережах місцевого рівня. Незважаючи на це, члени мережі відповідають за більшу кількість патентних заявок, ніж інші. Більше того, схоже, що якість патентів не знижується у співпраці з університетами одного регіонального кластеру.

Гіпотеза наукового дослідження полягає у обґрунтуванні методичних рекомендацій та пропозицій щодо підвищення ефективності взаємодії ЗВО в системі управління кооперацією закладів вищої освіти.

Метою дослідження є обґрунтування особливостей та ефективності взаємодії ЗВО в системі управління кооперацією закладів вищої освіти.

Методологією наукового дослідження є загальнонаукові методи дослідження:

логічного та порівняльного аналізу у розкритті засад формування наукової сутності кооперації закладів вищої освіти; метод індукції для здійснення формально-логічних узагальнень, метод дедукції використовувався для одержання проміжних (часткових) висновків на основі аналізу характеру загального процесу, метод абстрагування для виявлення та ідентифікації значимих тенденцій економічних процесів. Для моделювання використовувались спеціальні програмно-технічні засоби: MS Excel, RSPSS, мова програмування «R».

Висновки та перспективи подальших досліджень. Сформовано теоретико-методологічні положення управління розвитком кооперації міжнародних закладів вищої освіти, які базуються на максимізації ресурсної взаємодоповнюваності і мінімізації інституційної несумісності. Обґрунтовано науково-методичні положення забезпечення управління розвитком кооперації міжнародних закладів вищої освіти, які базуються на виокремлених ключових сферах та стратегічних можливостях від кооперації міжнародних ЗВО, що дозволяє забезпечувати ефективність їх міжнародної діяльності і дає підґрунтя для нівелювання економічного опортунізму її учасників.

Ключові слова: заклади вищої освіти (ЗВО); взаємодія ЗВО; кооперація; інтеграція; інноваційна політика ЗВО; система управління ЗВО.