АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Анотація

Вступ і мета дослідження. Вирішення пробле­ми забезпечення відповідності української вищої освіти сучасним і майбутнім потребам розвитку національної економіки і суспільства передбачає вирішення цілого ряду взаємопов’язаних зав­дань: оцінювання стану української вищої освіти і науки на сучасному етапі; проблеми управлін­ня навчальними закладами, маркетингова діяль­ність та підвищення конкурентоспроможності українських закладів вищої освіти, які б дозво­лили вийти на світовий ринок освітніх послуг; аналіз державного управління і регулювання системи освіти та інноваційний розвиток сфери вищої освіти; окреслення теоретичних питань моделювання процесів використання потенціалу економіки знань суспільства в цілому. Осередком розвитку інновацій та здійснення наукових досліджень є система вищої освіти держави. Відповідно до системного підходу наукова діяльність у вищій освіті є системою, що складається з таких підсистем: здійснення наукових досліджень, підготовка наукових кадрів, творча активність учасників освітньої діяльності, оприлюднення результатів наукових досліджень та впровадження отриманих резуль­татів в освітній процес. Саме використання системного підходу сприятиме підвищенню якості вищої освіти та зростанню конкуренто­спроможності вітчизняних закладів вищої освіти на міжнародному і національному рівні. Вищезазначене окреслює актуальність даного дослідження та відображає мету даної статті як визначення ефективності наукового потенціалу системи вищої освіти України та визначення впливу чинників на цю ефективність.

Методи дослідження, що використовувались: метод індукції при здійсненні формально-логічних узагальнень; метод дедукції для одержання проміжних (часткових) висновків на основі аналізу характеру загального процесу; метод абстрагування для виявлення та ідентифікації значимих тенденцій економічних процесів;  кореляційний  аналіз  для  визначення найбільш суттєвих чинників, що впливають на рівень формування ВВП від професійної, науко­вої та технічної діяльності; регресійний аналіз для побудови лінійної множинної регресії. Для моделювання використовувались спеціальні про­грамно-технічні засоби: MS Excel, Statistika10.

Результати. Доведено, що ефективність використання наукового потенціалу системи вищої освіти залежить від результативності підготовки наукових кадрів, рівня фінансування наукової та науково-технічної діяльності системи вищої освіти, публікаційної активності науковців та кількості запатентованих винаходів. В процесі аналізу доведено, що рівень ВВП від професійної, наукової та технічної діяльності залежить від зміни таких чинників як: кількість аспірантів, які закінчили аспірантуру із захистом дисертацій; кількість докторантів у ЗВО на кінець року; кількість науково-технічних робіт, що виконували ЗВО; публікаційна активність вищої освіти: надруковані монографії та статті надруковані у наукових виданнях, що опубліковані у наукометричій базі даних Scopus; кількість отриманих патентів на винаходи. Отримане рівняння множинної регресії надає можливість спрогнозувати розмір ВВП від професійної, наукової та технічної діяльності при заданих розмірах зазначених факторних ознак.

Висновки. Розвиток наукового потенціалу системи вищої освіти багато в чому залежить від виваженої державної, регіональної та внутрішньої політики. Наразі в умовах повномасштабної війни ЗВО отримують менші розміри реального фінансування наукової діяльності, тому важливо розробити стратегію розвитку системи вищої освіти України, яка була б направлена на забезпечення розвитку та конкурентоспроможності вітчизняних закладів вищої освіти в умовах глобалізації.

Ключові слова: система вищої освіти; наукова діяльність; науковий потенціал; аспірантура; докторантура; публікаційна активність.