ФОРМУВАННЯ ВЕКТОРА СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

Анотація

Вступ. Основна проблематика вітчизняних аграрних підприємств полягає у нерозумінні або небажанні розуміти обов’язкову взаємоузгодженість загальної бізнес-стратегії із інноваційною стратегією подальшого розвитку. Слід пам’ятати, що стратегія – це зобов’язання щодо набору узгоджених, взаємодоповнювальних політик або поведінки, спрямованих на досягнення конкретної конкурентної мети. Компанії регулярно приділяють значну увагу визначенню власної загальної бізнес-стратегії (сфери діяльності та позиціонування) та аналізу того, як різні функції, такі як маркетинг, операційний менеджмент, фінанси, дослідження і розробки, будуть підтримувати її. Проте фірми рідко формулюють стратегії так, щоб узгодити свої інноваційні зусилля зі своїми бізнес-стратегіями.

Без реальної інноваційної стратегії, адаптова­ної до потенціалу (виробничого, кадрового, ресурсного, фінансового, інших потенціалів фірми), зусилля з удосконалення інновацій можуть легко перетворитися на список широко розрекламованих найкращих практик: поділ науково-дослідних робіт на децентра­лізовані автономні команди, створення внут­рішніх підприємницьких структур, форму­вання корпоративних підрозділів венчурного капіталу, впровадження відкритих інновацій і краудсорсингу та ін.

Компанія без інноваційної стратегії не зможе приймати адекватні компромісні рішення та звертати увагу на всі елементи інноваційної системи. Копіювати та втілювати чужу інноваційну систему не є виходом із ситуації. Немає жодної системи, яка однаково добре підходить для всіх компаній або працює за будь-яких обставин.

Гіпотеза наукового дослідження полягає у обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо векторних напрямів інноваційного розвитку аграрних підприємств в сучасних умовах євроінтеграції.

Метою дослідження є обґрунтування особливостей формування векторних напрямів інноваційного розвитку аграрних підприємств.

Методологією наукового дослідження є загальнонаукові методи дослідження: порів­няння, експертного аналізу, метод групування, системний підхід (щодо вивчення підходів та оцінки ефективності стратегічного управління сільськогосподарським підприємством); методи SWOT-аналізу та побудови матриць (для оцінки чинників впливу зовнішнього і внутрішнього середовища компанії), методи фінансово-економічних показників (для оцінки ефективності стратегічного управління та безпосередньої діяльності досліджуваного підприємства), метод системного аналізу, метод логічного аналізу, економіко-статис­тичні методи (для обґрунтування результатів дослідження функціонування аграрного підприємства).

Висновки та перспективи подальших досліджень. Сформовано теоретико-методо­логічні положення управління інноваційним розвитком аграрного підприємства з врахуван­ням специфіки інновацій в аграрному секторі, розуміння можливостей компанії щодо роз­витку та оцінки поточного стану застосування інновацій у діяльності компанії, а також аналіз загального стану науково-інноваційної спро­можності економіки та сільського госпо­дарства України зокрема.

Ключові слова: аграрні підприємства; євро­інтеграція; інноваційний розвиток; інноваційні стратегії; розвиток аграрних підприємств.