ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Основна мета статті – дослідження теоретико-методологічних аспектів управління конкурен­тоспроможністю агропромислових підприємств в умовах воєнного стану.

При написанні статті використовувались такі методи дослідження – загальні, наукові, економічні методи досліджень економічних явищ та процесів: категоріальний аналіз, метод аналізу та синтезу, графічно-табличний метод, метод структурування і групування.

Виклад основного матеріалу дослідження. В статті доведено, що актуальні питання забезпе­чення конкурентоспроможності агропромисло­вих підприємств, особливо в умовах повно­масштабного вторгнення набувають фундамен­тального значення, оскільки від стабільності функціонування, як окремих аграрних підпри­ємств, так і від всієї системи агропромислового комплексу залежить стан та рівень продовольчої безпеки країни та інтенсивність післявоєнного відновлення. Визначено, що в умовах економіки воєнного стану стабільність функціонування агропромислового підприємства визначається ефективністю управління його конкурентоспро­можністю, а саме потенційними та наявними можливостями щодо виробництва та збуту агропродукції, яка за базовими характерис­тиками є більш привабливою для споживачів, ніж продукція їх конкурентів. Встановлено, що теоретико-методологічні аспекти управління конкурентоспроможністю агропромислових підприємств в умовах воєнного стану набувають особливого значення, оскільки саме забезпе­чення високої конкурентоспроможності підпри­ємств агропромислової сфери має удосконалити процес формування багатоукладної аграрної політики, забезпечити оптимальні виробничо-територіальні відносини між суб’єктами агропромислового комплексу та унеможливити виникнення продовольчої кризи. Проаналізовано сучасний стан ринку агропромислової продукції і визначено основні конкурентоспроможні агропромислові підприємства України станом на кінець 2022 р.: Kernel, MHP, Nibulon, Santreyd, ADM Yukreyn, Eridon, Cargill, Astarta, Delta Wilmar, LNZ, Optimus AGRO, Prometey.

Висновки. В результаті дослідження доведено, що важливим аспектом в управлінні конкуренто­спроможністю агропромислових підприємств є їх здатність адаптуватись до змінних умов господарювання, що включає у себе не лише використання конкурентних переваг, але і здатність ефективно реагувати на зміни на ринку та змінювати свою стратегію відповідно до нових умов, особливо умов воєнного стану. З’ясовано, що конкурентоспроможність агро­промислових підприємств визначає їх здатність здобувати переваги в конкурентній середі, яка характерна для ринку сільськогосподарської продукції та послуг, що охоплює багато аспектів, з огляду на сучасний воєнний стан в країні: цілеспрямована політика держави; роль держави в розвитку аграрного сектора; якість продукції; зниження витрат виробництва; державне замовлення на продукцію; наукове забезпечення АПК. Структуровано реалізацію стратегічних завдань, які потребують комплекс­ного підходу та співпраці між державою, госпо­дарськими суб’єктами у сфері агропромислової політики та науково-дослідними установами. Доповнено визначення управління конкуренто­спроможністю агропромислових підприємств в умовах воєнної агресії, що вимагає здійснення ефективних заходів для збереження та зміцнення позицій підприємств агросфери на ринку з метою не допущення продовольчої кризи.

Ключові слова: управління; конкурентоспро­можність; агропромислові підприємства; АПК; сільськогосподарська продукція; воєнний стан; продовольча криза; агросфера; агротехнології; якість продукції; інновації.