УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КЛАСТЕРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Анотація

МЕТОЮ ДАНОЇ СТАТТІ є обґрунтування ролі кластерної взаємодії у забезпеченні економічної безпеки розвитку підприємств в сучасних умовах, а також формування практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів управління безпекою на основі партнерської кооперації.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема для систематизації теоретичних підходів до економічної безпеки підприємств та кластерної взаємодії використано аналіз і синтез, порівняльний метод для виявлення переваг кластерної моделі, а також для формування узагальнених висновків на основі вивчення практики українських кластерів застосовані методи індукції і дедукції. Системний підхід дозволив розглядати кластер як складову цілісної системи економічної безпеки, тоді як монографічний метод і контент-аналіз використовувалися для дослідження наукових праць, а емпіричні методи, зокрема спостереження та аналіз кейсів, - для обґрунтування практичних висновків щодо ефективності кластерної взаємодії в умовах кризових явищ.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ. У статті досліджується роль кластерної взаємодії як механізму забезпечення економічної безпеки розвитку підприємств в умовах системних викликів, зокрема зброй­ного конфлікту, енергетичної нестабільності та кризових явищ. Обґрунтовується теоретич­на основа кластерного підходу, що передбачає кооперацію підприємств, наукових установ і органів влади для синергії у виробництві, інноваціях і управлінні ризиками. Вико­ристано комплекс методів для дослідження, що дозволяє виявити ключові чинники впливу на економічну безпеку в межах кластерів. Практичні рекомендації спрямовані на вдосконалення управління, інформаційну безпеку, цифровізацію та стратегічне планування. Визначено, що кластеризація підвищує адаптивність і конкурентоспроможність підприємств у складних економічних умовах. Особлива увага приділена аналізу ризиків кластерної взаємодії, серед яких нерівномірність розвитку учасників, інформаційна вразливість та залежність від державної підтримки. Запропоновано розробку збалансованих стратегій і міжкластерних органів координації для забезпечення прозорості і стійкості взаємодії.

ВИСНОВКИ З ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. Кластерна взаємодія є ефективним механізмом підвищення економічної безпеки підприємств, сприяючи зміцненню партнерських зв’язків, обміну ресурсами та інформацією, а також забезпеченню адаптивності бізнесу в умовах системних криз і зовнішніх викликів. Водночас для максимального використання потенціалу кластерної моделі необхідно вдосконалювати управлінські підходи, зокрема через розвиток цифрових технологій, нормативно-правового забезпечення та формування ризик-орієнтованих стратегій, що забезпечить стійкий розвиток і конкурентоспроможність підприємств у довгостроковій перспективі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: економічна безпека підприємства; кластерна взаємодія; управління ризиками; стратегічний розвиток; партнерська кооперація; кластеризація; інноваційна інфраструктура; антикризове управління; конкурентоспроможність.