ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ВІЙСЬКОВОГО МАРКЕТИНГУ: ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕКЛАМНОГО ВПЛИВУ

Анотація

ВСТУП. В умовах цифровізації комунікацій та зростання конкуренції за людський ресурс військовий маркетинг дедалі більше потребує проєктно керованих підходів до планування, персоналізації та оптимізації рекрутингових повідомлень. Штучний інтелект виступає інструментом автоматизо­ваної сегментації аудиторій, прогнозування поведінкових реакцій, адаптації креативів і підвищення ефективності цифрових кампа­ній. Водночас використання алгоритмічних технологій посилює ризики недовіри, рекламного уникнення, когнітивного перевантаження та занепокоєння приватністю. Це актуалізує потребу у науковому обґрунтуванні моделі, яка поєднує інструменти штучного інтелекту, управління проєктами цифровізації та психологічні механізми рекламного впливу в системі військового рекрутингу.

ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ. Полягає в обґрунтуванні того, що ефективність цифрових рекрутингових комунікацій військового маркетингу підвищується за умови інтеграції штучного інтелекту в систему проєктного управління з одночасним контролем психологічних індикаторів довіри, прозорості AI-участі, автентичності, когнітивного навантаження та ризику рекламного уникнення.

МЕТА. Встановити закономірності інтеграції інструментів штучного інтелекту в проєктний контур планування, моніторингу та оптимізації цифрових рекрутингових комунікацій військового маркетингу шляхом операціоналізації психологічних механізмів рекламного впливу у вигляді вимірюваних індикаторів ефективності, довіри та уникання реклами.

МЕТОДИ. Контент-аналіз відкритих цифрових рекрутингових повідомлень; цілеспрямований бібліографічний відбір наукових джерел; порівняння; абстрагуван­ня; синтез; операціоналізація психологічних конструктів у шкалі 0–100; математичне моделювання; описова статистика; регресійне калібрування ваг інтегральних індикаторів; інтерпретаційний аналіз.

ВИСНОВКИ. У контексті цифровізації військового маркетингу штучний інтелект забезпечує не лише масштабування та персоналізацію рекрутингових повідомлень, а й потребує системного проєктного контролю психологічних наслідків рекламного впливу. Запропонована модель дозволяє поєднати інструменти AI з індикаторами довіри, прозорості, автентичності, когнітивного навантаження, соціальної втоми та приватнісних ризиків. Обґрунтовано доцільність використання трьох інтегральних показників: AIPCS – для оцінювання прогнозованого потенціалу рекрутингової результативності, AAP – для визначення алгоритмічного потенціалу уникнення реклами, APGI – для оцінювання якості управлінського налаштування AI-асистованих рекламних комунікацій. Практична цінність полягає у можливості застосування цих індикаторів у контрольних точках проєктів цифровізації військового рекрутингу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: військовий маркетинг; штучний інтелект; управління проєктами цифровізації; цифровізація; рекрутингові комунікації; психологія реклами; рекламний вплив; довіра; когнітивне навантаження; уникання реклами.