ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНІ ОСОБЛИВОСТІ СПЕЦОДЯГУ В ДИЗАЙНІ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Аналіз та узагальнення науково-практичних розробок в естетико- гармонійному проектуванні одягу спеціального призначення: особливостей формоутворення та засобів композиційної виразності. В роботі використано історіографічний аналіз наукових праць за обраною темою та візуально-аналітичний метод на основі ілюстративних періодичних видань для дослідження художньо-композиційної форми одягу спеціального призначення із застосуванням прийому дедукції (висновки про процес формотворення спецодягу для працівників вугільних та гірничорудних шахт) та неповної індукції (прояви композиційної виразності). Розглянуто практичні розробки та концептуальні положення діяльності художників-конструктивістів у створенні одягу для праці. Досліджено становище у галузі проектування спецодягу на території Української РСР та СРСР загалом. Отримано характеристику змін у формі спеціального одягу призначеного для працівників вугільних та гірничорудних шахт протягом 1920-1980 років. Розглянуто спецодяг як художній об’єкт та проаналізовано прояви можливих засобів композиційної виразності, принципи сполучення форм у костюмах різного спеціального призначення. Систематизовано засоби композиційної виразності та підходи до створення об’ємно-просторової форми одягу спеціального призначення з позиції візуального сприйняття. Досліджено видозміни форми спецодягу для працівників вугільних та гірничорудних шахт протягом 1920-1980-х років. Отримані результати дослідження дають можливість сформувати уявлення про естетичну складову в загальній концепції одягу спеціального призначення та доповнити наявні теоретичні відомості в цій галузі. Також отримані результати дослідження можуть слугувати додатковою пам’яткою на етапі художньо-конструктивного аналізу у сучасному дизайн-проектуванні не тільки виробничого, а й побутового одягу.