ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМНИЦТВА З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Анотація

Вступ. У світі відбувається процес формування концептуального підходу до розуміння штучного інтелекту та стратегій нормативного врегулювання. Проаналізувавши теоретичні підходи до визначення поняття штучний інтелект, приходимо до висновку, що у наукових колах та в рамках міжнародних організацій не сформовано спільного підходу до визначення штучного інтелекту (далі ШІ).
Наразі технології ШІ в переважній більшості випадків створені людиною та так чи інакше взаємодіють з людиною, проте в процесі правової регламентації взаємовідносин зі ШІ варто врахувати, що штучний інтелект набуває все більше автономності в силу удосконалення технологій.
Гіпотеза наукового дослідження полягає у обґрунтуванні зарубіжного досвіду та формуванні пропозицій щодо управління розвитком підприємництва з використанням штучного інтелекту.
Метою дослідження є обґрунтування особливостей адаптації зарубіжного досвіду управління розвитком підприємництва з використанням штучного інтелекту.
Методологією наукового дослідження є загальнонаукові методи дослідження: логічного та порівняльного аналізу у розкритті засад управління розвитком підприємництва з використанням штучного інтелекту; метод індукції для здійснення формально-логічних узагальнень, метод дедукції використовувався для одержання проміжних (часткових) висновків на основі аналізу характеру загального процесу, метод абстрагування для виявлення та ідентифікації значимих тенденцій управління розвитком підприєм¬ництва з використанням штучного інтелекту.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Штучний інтелект став невід’ємною частиною багатьох сфер суспільного життя, й право в найширшому його розумінні не стало винятком, адже технології штучного інтелекту так чи інакше торкнулись різних галузей права і з моменту початку наукових досліджень цієї проблематики, що беруть свій початок ще з 70-х років XX сторіччя, до сьогодні трансформувались від моделювання правових норм до договорів, написаних у вигляді комп’ютерних програм, віртуальних юридичних консультантів, технологій прогнозного правосуддя та інших схожих технологій. Проте, сприйняття права як системи ціннісних орієнтирів, може стати надскладним завданням для ШІ, тому при формуванні правового підґрунтя взаємодії людини та ШІ, варто враховувати складність для систем ШІ працювати із абстрактними категоріями.
Формування засад міжнародно-правового регулювання ШІ відбувається в межах універсальних та регіональних організацій. Так, в рамках ООН засновано Центр штучного інтелекту та робототехніки, ЮНЕСКО ухвалила Рекомендацію щодо етики штучного інтелекту, ОЕСР – відповідні принципи, ЮНСІТРАЛ та УНІДРУА вивчають проблематику інтеграції ШІ в приватно-правові відносини. Формування технічних стандартів, принципів відповідального поводження з цими технологіями та етичних стандартів відбувається також в рамках МСЕ, ЄС та інших міжнародних організацій.
Ключові слова: інтеграція; управління; розвиток; підприємництво; штучний інтелект; диференціація; масштабування.