МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО МОНІТОРИНГУ СТІЙКОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Анотація

В статті досліджено існуючі підходи до понять «стійкість банків» та «фінансова стійкість банків» та визначення їх співвідношення. Зазначено, що фінансова стійкість банків, як різновид стійкості, має важливе значення для розвитку будь-яких економічних відносин. В процесі узагальнення методичних підході до моніторингу стійкості банківської системи наведено рекомендації міжнародних організацій та зазначено, що на практиці застосовуються як окремі індикатори, так і громіздкі методики, які передбачають розрахунок десятків показників. На основі вивчення поглядів провідних вчених було рекомендовано проводити аналіз стійкості на макрорівні, на рівні системних банків та окремих банків. Аналіз стійкості банківської системи в України передбачає використання методики, рекомендованої Міжнародним валютним фондом, а отже здійснюється в три етапи: оцінка якості активів, екстраполяція результатів, стрес-тестування. Вплив війни на моніторинг стійкості банківської системи проявився у фрагментарності проведення: аналіз проводився не кожний рік, не в повній мірі (в розрізі етапів аналізу) та не всі банки охоплені. В контексті повоєнного відновлення важливим є акцент на моніторингу кредитної та інвестиційної діяльності банків. Серед основних заходів щодо покращення моніторингу стійкості банківської системи в умовах війни запропоновано детально аналізувати стан фінансового ринку, структуру портфелей кредитів та інвестицій, ресурсну базу банківського сектора, проникнення на нові ринки банківських послуг, структуру джерел формування фінансових ресурсів, кредитного й інвестиційного портфелей, оптимального співвідношення власним капіталом та пасивом банків.