ЦИФРОВА ПЛАТФОРМА УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ ЛОГІСТИКОЮ: МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.30857/2786-5398.2026.4.4Ключові слова:
туристична логістика, цифрова платформа, туристичні потоки, інтегральне оцінювання, ефективність, культурний капітал, управління туристичним напрямомАнотація
У статті обґрунтовано необхідність комплексного оцінювання ефективності цифрової платформи управління туристичною логістикою як інструменту координації туристичних, інформаційних, транспортних, сервісних і фінансових потоків у межах туристичних напрямів. Визначено, що традиційні показники цифрових продуктів, зокрема кількість завантажень, активність користувачів або обсяг транзакцій, не дають змоги повною мірою оцінити їхній вплив на організацію туристичних потоків, доступність культурних об’єктів, якість туристичного досвіду та економічні результати учасників туристичної системи. Запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності цифрової платформи, що передбачає формування системи логістичних, технологічних, користувацьких, культурних, економічних і суспільно-екологічних показників. Обґрунтовано порядок нормування, визначення вагових коефіцієнтів і побудови групових індексів. Для узагальнення результатів запропоновано інтегральний показник ефективності, який дає змогу врахувати збалансованість окремих складових і зменшити можливість компенсації низьких результатів однієї групи високими значеннями інших параметрів. Окрему увагу приділено оцінюванню транспортної доступності туристичних об’єктів, рівномірності просторового розподілу туристів, залученню маловідомих культурних локацій, монетизації культурного капіталу та економічних результатів локальних партнерів. Визначено можливості застосування запропонованого підходу під час пілотного впровадження цифрової туристичної платформи в Україні. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання органами управління туристичними напрямами, туристичними підприємствами та розробниками цифрових рішень для обґрунтування інвестицій, моніторингу результатів і ухвалення рішень щодо масштабування платформи. Методика придатна для регіональної адаптації. Об’єктом застосування запропонованого підходу є сформована автором концептуальна модель такої платформи, що розглядається як проєктне цифрове рішення для подальшої пілотної апробації в Україні.
Завантаження
Посилання
Шевелюк М. М. Цифровізація у сфері туризму: інноваційні тренди і пріоритетні напрями розвитку. Питання культурології. 2021. № 38. С. 226–235. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245956.
Горчак Р. Цифровізація внутрішнього туризму в Україні: стан, ініціативи та аналітика. Інновації та технології в сфері послуг і харчування. 2025. № 2 (16). С. 139–145. DOI: https://doi.org/10.32782/2708-4949.2(16).2025.22.
Gretzel U., Sigala M., Xiang Z., Koo C. Smart tourism: foundations and developments. Electronic Markets. 2015. Vol. 25, No. 3. P. 179–188. DOI: https://doi.org/10.1007/s12525-015-0196-8.
Baggio R., Del Chiappa G. Tourism Destinations as Digital Business Ecosystems. Information and Communication Technologies in Tourism 2013 / ed. by L. Cantoni, Z. Xiang. Berlin, Heidelberg: Springer, 2013. P. 183–194. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-642-36309-2_16.
Buhalis D., Amaranggana A. Smart Tourism Destinations Enhancing Tourism Experience Through Personalisation of Services. Information and Communication Technologies in Tourism 2015 / ed. by I. Tussyadiah, A. Inversini. Cham: Springer, 2015. P. 377–389. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-14343-9_28.
DeLone W. H., McLean E. R. The DeLone and McLean Model of Information Systems Success: A Ten-Year Update. Journal of Management Information Systems. 2003. Vol. 19, No. 4. P. 9–30. DOI: https://doi.org/10.1080/07421222.2003.11045748.
Throsby D. Cultural Capital. Journal of Cultural Economics. 1999. Vol. 23, No. 1–2. P. 3–12. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1007543313370.
Xiang Z., Magnini V. P., Fesenmaier D. R. Information technology and consumer behavior in travel and tourism: Insights from travel planning using the Internet. Journal of Retailing and Consumer Services. 2015. Vol. 22. P. 244–249. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jretconser.2014.08.005.
Buhalis D., Law R. Progress in information technology and tourism management: 20 years on and 10 years after the Internet – the state of eTourism research. Tourism Management. 2008. Vol. 29, No. 4. P. 609–623. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tourman.2008.01.005.
The Digital Transition of Tourism. Mobility and Transport. Brussels: European Commission. European Commission. URL: https://transport.ec.europa.eu/tourism/transition-eu-tourism/digital-transition-tourism_en.
OECD (2026). OECD Tourism Trends and Policies 2026. Paris: OECD Publishing. 328 p. DOI: https://doi.org/10.1787/3fd3cd75-en.
García A., Arbelaitz O., Linaza M. T., Vansteenwegen P., Souffriau W. Personalized Tourist Route Generation. Current Trends in Web Engineering. Lecture Notes in Computer Science. Berlin, Heidelberg: Springer, 2010. Vol. 6385. P. 486–497. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-642-16985-4_47.
"Overtourism"? Understanding and Managing Urban Tourism Growth beyond Perceptions. Madrid: UNWTO, 2018. DOI: https://doi.org/10.18111/9789284420070.
European Commission. Commission Recommendation (EU) 2021/1970 of 10 November 2021 on a Common European Data Space for Cultural Heritage. Official Journal of the European Union. 2021. L 401. P. 5–16.
Handbook on Constructing Composite Indicators: Methodology and User Guide. Paris: OECD Publishing, 2008. 162 p. DOI: https://doi.org/10.1787/9789264043466-en.
Munda G., Nardo M. Noncompensatory/nonlinear composite indicators for ranking countries: A defensible setting. Applied Economics. 2009. Vol. 41, No. 12. P. 1513–1523. DOI: https://doi.org/10.1080/00036840601019364.
Callaway B., Sant’Anna P. H. C. Difference-in-Differences with multiple time periods. Journal of Econometrics. 2021. Vol. 225, No. 2. P. 200–230. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jeconom.2020.12.001.
Saisana M., Saltelli A., Tarantola S. Uncertainty and sensitivity analysis techniques as tools for the quality assessment of composite indicators. Journal of the Royal Statistical Society: Series A. 2005. Vol. 168, No. 2. P. 307–323. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-985X.2005.00350.x.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
