СОЦІАЛЬНИЙ ВИМІР ДЕРЖАВНОГО БОРГУ ТА БОРГОВОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростанням боргового навантаження на державні фінанси та необхідністю врахувати, як боргові й фіскальні рішення впливають на те, як наслідки розподіляються між соціальними групами та поколіннями. Метою статті є обґрунтування соціальних наслідків державного боргу та боргової політики шляхом визначення каналів розподілу фіскального навантаження, ідентифікації вразливих груп, формування підходу до публічної відповідальності та окреслення можливостей використання штучного інтелекту для оцінювання розподільчих ефектів. Об’єктом дослідження є державний борг і боргова політика як складові державних фінансів, а предметом – соціально-розподільчі, міжпоколінні, інституційні та цифрові аспекти їхнього впливу. Методологічну основу становлять системний, порівняльний, розподільчий та інституційний аналіз, а також дані Eurostat щодо державного боргу, соціального ризику, соціального захисту та нерівності в країнах ЄС. У результаті систематизовано шість каналів соціального впливу боргової політики та показано, що рівень боргу сам по собі не визначає соціальний результат, оскільки суттєве значення мають структура фіскальної політики, масштаби соціального захисту, ринок праці, нерівність і інституційна спроможність. Запропоновано авторську матрицю соціальної вразливості «експозиція – чутливість – адаптивна спроможність» і оцінку розподільчих наслідків для попереднього пояснення соціальних наслідків найбільш значущих боргових рішень. Визначено роль штучного інтелекту як допоміжного інструменту інтеграції даних, ідентифікації груп ризику, сценарного аналізу та моніторингу за принципом human-in-the-loop. Практична цінність результатів полягає в можливості їх використання під час актуалізації положень боргової стратегії та програм фіскальної консолідації.