РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНЦІЯ ЛІДЕРА В УМОВАХ BANI-СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.30857/2786-5398.2026.3.7Ключові слова:
BANI-світ, компетентнісний підхід, компетенції лідера, кластер компетенцій, модель компетенцій, резильєнтністьАнотація
У статті обґрунтовано резилієнтність як ключову компетенцію лідера нового покоління в умовах BANI-світу. Доведено, що традиційна стресостійкість як здатність «витримувати тиск» є недостатньою для забезпечення ефективного лідерства в умовах постійної турбулентності. Натомість резилієнтність розглядається як динамічна метакомпетенція, що забезпечує не лише відновлення після криз, а й трансформацію кризового досвіду у ресурс розвитку та інновацій. На основі компетентнісного підходу систематизовано теоретичні засади формування моделі компетенцій лідера ХХІ століття та визначено місце психологічного кластера в її структурі. Обґрунтовано інтеграцію кластера «Резильєнтність» в модель компетенцій лідера нового покоління. Здійснено порівняльний аналіз концептів «Резильєнтність», «Антикрихкість» та «Психологічна безпека», що дозволило вибудувати ієрархію стійкості лідера: від здатності відновлюватися до здатності зростати через хаос та створювати безпечне середовище для колективного навчання. Запропоновано структуру кластеру «Резильєнтність лідера нового покоління», до якого включено: усвідомленість, антикрихкість, емоційну саморегуляцію, когнітивну гнучкість, сенсотворення, оптимізм як прагматизм та соціальний капітал. Для кожної компетенції розроблено поведінкові індикатори з використанням шкали BARS. Аргументовано, що резильєнтність у BANI-середовищі набуває ознак стратегічного "Hard skill", оскільки без неї інші професійні компетенції втрачають ефективність у кризових ситуаціях. Резильєнтний лідер виступає «емоційним якорем» для команди, забезпечує психологічну безпеку, підтримує організаційну адаптивність і сприяє формуванню культури безперервного навчання. Практичне значення дослідження у створенні практичного інструментарію для оцінювання рівня компетенцій лідера в HR-практиці.
Завантаження
Посилання
Балахтар К. С. Резиліентність викладача ЗВО в умовах воєнного стану. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія. 2022. No. 1 (20). C. 55–62.
Campion M. A., Fink A. A., Ruggeberg B. J., Carr L., Phillips G. M., Odman R. B. Doing competencies well: Best practices in competency modeling. Personnel Psychology. 2011. No. 64 (1). P. 225–262. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1744-6570.2010.01207.x.
Cascio J. Facing the age of chaos. Medium. 2020. URL: https://medium.com/@cascio/facing-the-age-of-chaos-b00687b1f51d.
Чанчиков І. К. Резильєнтність як чинник забезпечення психологічного благополуччя в умовах стресу та невизначеності. II Міжнародна науково-практична конференція «Синергія науки та освіти в сучасному світі». 2022. C. 99–102. DOI: https://doi.org/10.64076/ihrc251212.14.
Кокун О. М., Мельничук Т. І. Резилієнс-довідник: практичний посібник. К.: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023. 25 с.
Гришин Є. Резиліентність особистості: сутність феномену, психодіагностика та засоби розвитку. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2021. Вип. 64. С. 62–81.
Edmondson A. C. The fearless organization: Creating psychological safety in the workplace for learning, innovation, and growth. Wiley, 2018.
Grzeda M. In competence we trust? Addressing conceptual ambiguity. Journal of Management Development. 2005. No. 24 (6). P. 530–545. DOI: https://doi.org/10.1108/02621710510600982.
Лазос Х. П. Резиліентність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. 2018. No. 3 (14). C. 26–64.
Paskevska I. Resilience as a psychological resource for preserving the mental health of staff of penitentiary institutions. Psychological Journal. 2022. No. 8 (1). C. 110–119. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2022.8.1.88.
Rothwell W. J., Lindholm J. E. Competency identification, modeling and assessment in the USA. International Journal of Training and Development. 1999. No. 3 (2). P. 90–105. DOI: https://doi.org/10.1111/1468-2419.00069.
Spencer L. M., Spencer S. M. Competence at work: Models for superior performance. John Wiley & Sons, 1993.
Taleb, N. N. (2012). Antifragile: Things that gain from disorder. Random House.
Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни та післявоєнного відновлення. Під редакцією Л. М. Карамушки. К.: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2024.
Карамушка Л. М., Івкін В. М., Ковальчук О. С. Психологічна стійкість персоналу організації: поняття, структура, основні характеристики. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2022. No. 1 (55). C. 45–54.
Карамушка Л. М. Психологічна стійкість особистості в умовах війни: досвід емпіричного дослідження. Організація психології. Економічна психологія. 2022. No. 3 (27). C. 7–18.
Карамушка Л. М. Психологічні особливості формування стійкості в управлінській діяльності. Тези доповідей науково-практичної конференції. К.: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023.
Карамушка Л. М. Психологія забезпечення резильентності персоналу організації в умовах суспільних трансформацій. К.: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023. 288 с.
Креденцер О. В., Сергієнко Д. Резиліентність як чинник суб'єктивного благополуччя психологів в умовах війни. Організація психології. Економічна психологія. 2024. No. 32 (2). C. 85–95. DOI: https://doi.org/10.31108/2.2024.2.32.7.
Креденцер О. В. Роль психологічної резильентності у забезпеченні професійного здоров’я менеджерів організацій. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2022. No. 1 (54). C. 38–47.
Lazos H., Kredentser O. Resilience of psychotherapists and the relationship between their personal and professional characteristics. American Journal of Applied Psychology. 2021. No. 6 (10). P. 162–172.
Вартанова О. В. Онтологія загальної сфери дискурсу "Резиліентність персоналу". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. 2023. Вип. 15. С. 144–150. URL: http://tnv-econom.ksauniv.ks.ua/index.php/journal/article/view/333/312.
Вартанова О. В., Повзун Д. І. Формування кластеру резильєнності персоналу в структурі моделі компенцій як умова формування стійкості персоналу підприємства в часи війни. Журнал стратегічних економічних досліджень. 2024. No. 1(18). C. 58–68. DOI: https://doi.org/10.30857/2786-5398.2024.1.6.
Васильєва О. А. Резильєнтність як чинник формування психологічної готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в умовах воєнного стану. Вікова та педагогічна психологія. 2024. Вип. 24. С. 43–48. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.64.6.
Zingheim P. K., Ledford G. E., Schuster J. R. Competencies and competency models: Does one size fit all. American Compensation Association Journal. 1996. No. 5. P. 56–65.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
